Ресторація Мулярових

  Як тільки Ви переступаєте поріг Першої сімейної ресторації Мулярових, одразу потрапляєте в іншу епоху. Це не просто заклад харчування, це своєрідний музей галицького побуту і кулінарії минулого століття. Наша ресторація оселилася в будинку періоду Австро-Угорщини, і це не випадково. Тут свого часу мешкала видатна кулінарка Стефанія Мулярова.

  У 1909 році цей будинок звів для себе і своєї родини заможний мешканець Станіслава (так колись називався Івано-Франківськ), місцевий адвокат Ісаак Гольдфельд. Його невістка, дружина старшого сина, Стефанія Мулярова, прославилася на все місто своїми кулінарними здібностями. А наша сімейна ресторація має честь продовжувати її славу.

  При вході до ресторації ви побачите оригінальну вивіску «Сімейна ресторація Мулярових», виконану в сецесійному стилі, характерному для нашого міста в першій чверті ХХ століття. На ній, як і в назвах страв у меню, відтворено тогочасний мовний колорит.

  Бали (бенкети), забави, набутки (святкування) — саме так колись говорили галичани, а подекуди говорять і сьогодні. Отже, запрошуємо у колишні кімнати великого житлового будинку, у його покої. На щастя, і в радянську добу тут мешкала міська інтелігенція: актор театру, дві родини лікарів, професор. Їм «у спадок» дісталися старовинні меблі перших господарів і деякі інші предмети побуту. Багато що збереглося донині — меблі, столярка, печі та інше — і стало органічною частиною інтер’єру сімейної ресторації Мулярових. Ось чому наша ресторація — це ще й своєрідний музей, у якому «експонатів» можна торкатися руками.

  Кавоварка з «Нового світу». У передпокої, поруч із барною стійкою, Ви неодмінно помітите незвичайний кавоварний апарат легендарної італійської фірми Elektra. Другої такої кавомашини у світі нема, бо кожен витвір цього виробника ексклюзивний. Наша кавоварка — із серії «Новий світ», присвяченої емігрантам. Придивіться до мідного литва, яким вона оздоблена. Тут зображені приміські пейзажі і цілі побутові сцени із провінційного життя. Естети та інженери обов‘язково відмітять, з якою ретельністю і смаком виготовлена кожна деталь пристрою. Недаремно бренд Elektra у виробництві кавоварних апаратів прирівнюють до Rolls-Royce в машинобудуванні. І каву цей апарат, який вірно служить уже майже пів століття, варить відмінну. Переконайтеся!

Гуцульський зал

  Праворуч від вас — так званий Гуцульський зал. Може, вам треба глянути на себе у дзеркало, перш ніж увійти в ці покої, поправити зачіску чи одяг? У старих, правильно зроблених дзеркалах, люстрах — як сказала би пані Мулярова, люди виглядають якось краще – шляхетніше і вишуканіше. Колись у це старовинне люстро, що прибуло до нас із заможного будинку в с.Яблунів, заглядали поважні галицькі пани та пані, а сьогодні воно відображає захоплені погляди наших гостей.

  У кімнаті на першому поверсі, праворуч від входу, ми бачимо речі, привезені з Гуцульщини. Зокрема, тут знаходиться чудова колекція гуцульських столів (належать руці майстра минулого століття Олекси з Яворова). Але один із них — цілком незвичайний (праворуч від входу у зал). На його кришці, шухлядах та ніжках можна побачити інкрустацію сливовим деревом у вигляді геометричних фігур. Навіть мистецтвознавці не змогли дати пояснення цим зображенням. Припускають, що стіл призначений для гри в карти, й інкрустація відтворює картярські масті.

 

  У залі немає жодного сучасного стільця — усі зроблені за Австро-Угорщини і Польщі, лише два — за часів СРСР. На таких кріслах цікавіше сидіти, ніж на сучасних, чи не так? Адже кожен із них має свою історію…

  Різьблена шафа теж походить із першої половини минулого століття і виготовлена на одній із європейських мануфактур. Усі меблі в залі, як і в цілому закладі, хоч і старі, та в доброму стані — за ними стежать фахові реставратори, що працюють в штаті сімейної ресторації Мулярових.

Виставкова зала

  А тепер пані Стефа Мулярова запрошує Вас до виставкової салі (залу) ресторації. Тут постійно експонуються художні виставки, тож можна частуватися і оглядати твори мистецтва водночас. Столи в залі переобладнані з давніх, уже не діючих швейних машинок — знаменитих «Zinger». На таких машинках галицьким панам та панянкам колись шили одяг. Стіни в покої затягнуті тканим полотном і оздоблені численними вишитими картинками. Традиційно вишивки прикрашали помешкання (квартири) жителів Станіслава та околиць.

    Захисники ресторації
  Оберегами ресторації Мулярових стали фігурка св.Миколая (робота XVIII століття, подарована парафією прикарпатського села Петрилів), та ікона св.Параскеви, що вважається захисницею домашніх вогнищ. Святий Миколай зустріне вас у ніші входу до виставкової зали, а старовинний образ Параскеви можна побачити ліворуч від сходів.

    Космацький стіл
  Цей стіл-тумба — чудовий зразок гуцульських меблярства і різьбярства. Виготовлений він у 20-х роках минулого століття майстром із карпатського села Космач. Стіл придбаний у внука майстра. Село Космач відоме не лише в Україні, а й серед закордонних туристів як живий центр унікального гуцульського ужиткового мистецтва.

Дитячий простір

  Як дбайлива ґаздиня, пані Стефа потурбувалася би про всіх своїх гостей, без винятку. От і ми, сучасні господарі, наслідуємо галицьку традицію гостинності. Якщо Ви прийшли сюди з дітьми, подбаємо, аби вони не нудьгували і не заважали відпочивати дорослим. Спеціально для малечі ми обладнали двоярусну дитячу територію. На ній усе зроблено в масштабі маленької людини — дорослий у цих кімнатах почуватиметься Гулівером, а от дитині буде комфортно. До послуг юного гостя іграшки, приладдя для творчості, зручні меблі — цілий дитячий світ у галицькому етно-стилі. За зовсім маленькими відвідувачами наглядатиме турботлива працівниця ресторації  Мулярових.

  Нашу ресторацію обігрівають ще австро-угорські кахлеві п’єци (печі), що додають затишку цьому приміщенню, як і сто років тому. Зрештою, кожна річ у ресторації Мулярових має власну цікаву історію, в кожному предметі, що знаходиться тут, збереглося тепло душ наших бабусь і дідусів, а ми лише примножуємо його своєю любов‘ю і щирою гостинністю.

   Незвичайні сходи
  Наша ресторація двоповерхова. Її сходи теж просякнуті духом старовини. Для їхнього оздоблення використали кахлеву плитку з австрійських та польських п’єців, які новітні господарі-франківці вирішили замінити сучасним опаленням. Засновник сімейної ресторації зробив усе, щоб зберегти кахель бодай у такому застосунку. До речі, він може розповісти про кожнісіньку плитку на цих сходах.

   Генеральський столик
  Старий генерал, що мешкав на цій же вулиці, роками зберігав у своєму столі велику таємницю. Під кришкою вояка завжди ховав від рідних пляшечку коньяку. Дивно, що генеральська дружина так довго не могла розгадати причину «доброго гумору» свого чоловіка. Можливо, цей столик пам‘ятає ще якісь таємниці?

   Креденс священника
  У першому залі на другому поверсі обов’язково зверніть увагу на красивий різьблений буфет, по-галицьки «креденс». Він привезений сюди із гуцульського села Кути. Належав місцевому священнику, далекому родичу засновника сімейної ресторації Мулярових. Дізнавшись, що планується відкриття закладу для галицької інтелігенції, отець подарував креденс як свій внесок у відновлення середовища. На задній дошці буфета стоїть клеймо Віденської меблевої мануфактури і рік виготовлення — 1874-й.

    Найбільший скарб

  Якщо підніметеся на другий поверх ресторації, неодмінно побачите праворуч, у ніші дверей, дбайливо збережений скарб, розміщений за склом. Це книжка доктора-дієтолога Аполінара Тарнавського “Kuchnia Jarska” («Вегетаріанська кухня»), видана у Львові в 1901 році. Дуже вірогідно, що Тарнавський — один із перших дієтологів Європи, який розробив кухню здорового харчування, тому книжка зберігається нами з величезною шаною і трепетом. У ході ремонтних робіт реставратори приміщення поруч із книгою знайшли в ніші ще й метрики перших власників будинку та зшитки з кулінарними рецептами, якими кухарі ресторації користуються і тепер. Тож маєте змогу оцінити рецепти від Стефи Мулярової та доктора Тарнавського, замовивши страви з меню нашого закладу.

    Кімната Модеста Сосенка

  Таку назву ця зала отримала тому, що її стіни розписані орнаментами, змальованими з робіт всесвітньо відомого українського художника Модеста Сосенка. Народився він у 1875 році в с.Пороги нинішнього Богородчанського району на Прикарпатті. Тож є нашим земляком, хоча мешкав у Львові, а художнього мистецтва навчався в Кракові та Парижі.

  Орнамент на стіні виконаний у стилі української сецесії. Приверне увагу наших гостей і розкішна антресоль у залі Сосенка. У цьому будинку вона знаходиться від часу, коли тут мешкала пані Мулярова.

  Найжаданіший стіл
  У залі Сосенка можна сісти за стіл колись знаного в Станіславові лікаря. Цей пан не лише добре лікував своїх співвітчизників, але й умів чудово проводити час у компанії друзів та знайомих. Петра Тимофійовича знали як веселуна, душу товариства. Бути запрошеним до нього на забаву вважалося за честь. Засновникові ресторації довелося стратити багато часу й зусиль, щоб отримати найгостинніший стіл Станіславова. Тож просимо до столу…

Кабінет

  Так ми називаємо третій зал на другому поверсі — кімнату за зачиненими дверима. У ньому можна затишно провести, як кажуть нині, корпоратив. А можна усамітнитися маленьким товариством. Кабінетом кімната слугувала професорові, що мешкав тут в радянські часи. А от меблі в ній збереглися від перших господарів, і реставровані вони з мінімальними змінами та з великою обережністю.

  За цими столами, на цих стільцях сиділа галицька інтелігенція сто років тому, а тепер ми запрошуємо на гостину Вас. Відчуйте себе галицьким аристократом, інтелігентом і нашим бажаним гостем.

 

  Але, можливо, найбільшим подарунком від наших предків були знайдені під час реконструкції кулінарні книги та переписи (рецепти) Стефи Мулярової, замуровані в дверній ніші на другому поверсі. Вони й стали тим знаком, який спонукав нас відкрити тут ресторацію галицької кухні. Чому ці записи переховували у такий спосіб — залишається таємницею. Та схоже, тодішні господарі будівлі знали: настане час — нащадки захочуть продовжити традиції не лише галицької кулінарії, а й духовності, культури.

  На двох поверхах сімейної ресторації Мулярових та на літньому майданчику, що є наче етнографічним відділом нашого музею, вас частуватимуть стравами «від пані Стефи Мулярової».