Сосенко Модест

123 квітня 1875 року в сім'ї священика Данила та Анни з родини Киселевських, у с.Пороги біля Богородчан, що на Станіславівщині (тепер Івано-Франківщині), народився син Модест, який став одним із найталановитіших і найяскравіших художників-монументалістів у галузі новітнього українського сакрального та світського мистецтва. Дослідники справедливо вважають його першим митцем, який наважився виступити з власною модерною системою оздоблення українських храмів, у якій сміливо і з тонким художнім смаком синтезував візантійські традиції, західноєвропейські здобутки і багату національну орнаментику. Його талант не обмежувався лише монументальним мистецтвом, він – обдарований живописець і графік, який працював у різних жанрах – портреті, краєвиді, побутовій картині, він також майстер екслібрису і автор загальновідомої емблеми Національного Музею, що є оригінальною візитівкою установи і донині.

Вперше ім'я Модеста Со сенка зазвучало у Львові на організованій Товариством прихильників української літератури, науки і штуки Всеукраїнській виставці 1905 року. Журі відібрало кілька його творів, які, на жаль, майже всі – втрачені. Відгуки на подію у тогочасній пресі і згадки про праці М.Сосенка є свідченням позитивного сприйняття критикою і глядачами стилю його живопису, у якому вже тоді помічали тенденцію до модерної подачі образів, поєднану з елементами характерними для давнього українського іконопису (портрет Атанасія Шептицького, «Дві свахи»). М.Сосенко от римав поважну, як на той час, професійну освіту.

Успішно навчався у Краківській школі красних мистецтв (1896-1900), у Мюнхенській королівській академії мистецтв (1900-1902), у Паризькій національній школі мистецтв (майстерня Леона Бонна) Визначальна роль в житті художника належить Митрополиту Андрею Шептицькому. Він підтримував митця у роки навчання в Мюнхені і Парижі, мова йде не лише про фінансову підтримку, а й про щире зацікавлення духовної особи навчанням М.Сосенка, його досягненнями, його поглядами на сучасний європейський мистецький процес та новітні художні тенденції. Дружні стосунки між ними продовжувались і після повернення митця в Галичину 1905 року. Якраз у цей час Митрополит закладає підвалини Церковного музею і залучає М.Сосенка до цієї благородної справи. Відтак з 1907 року художник офіційно стає працівником музею, йому доручено дві надзвичайно відповідальні ділянки роботи: збір нових експонатів і реставрація пам'яток. Свою музейну діяльність він поєднує з працею художника.

Дивує працездатність М.Сосенка, який і їздить по селах в пошуках цікавих пам'яток, і виконує оздоблювальні роботи у ряді церков Станіславівщини (тепер Івано-Франківщини), Львівщини, Тернопільщини, замається реставрацією і малює чимало станкових творів світського і сакрального характеру. Йому належить також відкриття Впродовж 1916-1918 рр. М.Сосенко перебуває на фронті в лавах австрійської армії. За ці кілька складних років художник багато працює у жанрі краєвиду, вправляється у начерках олівцем та вугіллям. Чимало творів пізнього періоду, а це, в основному, мініатюрні пейзажі з-над Адріатичного узбережжя розгубились у вирі часу, кілька десятків творів зберігаються у фондах Національного музею у Львові. Після війни художник повернувся до Львова, постійно і серйозно хворів, але продовжував творчо працювати і навіть взяв участь у виставці сучасного галицького малярства 1919 р., яку було організовано у залах Національного музею. Митрополит надалі підтримував М.Сосенка і залишався другом та поціновувачем його таланту до останнього подиху митця, який помер у митрополичих палатах на Святоюрській горі на руках у Андрея Шептицького 4 лютого 1920 року у віці неповних 45 років.Похований на Янівському цвинтарі у Львові. Згідно з заповітом усі його твори, архів, особисті речі стали власністю Національного музею у Львові, де вони й зберігаються до нині.

Розміщення

  • м. Івано-Франківськ
    вул. Чорновола, 5

 

Вакансії

Години роботи

Понеділок - Четвер 12.00 - 23.00
П'ятниця - Неділя 12.00 - 00.00

Західноукраїнській інтелігенції присвячується

Powered by Warp Theme Framework