Виставка Володимира Шияна "Квіти сонця"

8 червня в 11:00 відомий художник-переселенець Володимир Шиян презентував виставку своїх робіт «Квіти сонця» у Першій сімейній ресторації Мулярових, за адресою вул. Чорновола 5.

image 06 06 16 12 47 3

image 08 06 16 11 37 5

image 08 06 16 11 35

Володимир Шиян народився 5 липня 1958 року в Луганській області. Зараз він є членом донецьких художників «Натхнення», а в 2011 році Міністерством культури був атестований на звання «Майстра образотворчого мистецтва».

Подружжя Шиян з міста Торез, що на Донеччині, в грудні 2015 переїхало до Івано-Франківська. Зізнаються, що раніше ніколи не були на Прикарпатті, запросили їх друзі.

Творчий доробок художника складають десятки відомих на теренах України справжніх витворів мистецтва. Художник мав персональні виставки у Донецьку («Живопис», 2004 р.), («Барви рідного краю, 2007 р.), (Донбас- Крим – барви рідного краю», 2010 р.) З 2004 року художник займався творчістю у Криму м.Севастополь, мис Фіолет. Учасник міжнародного пленера «Море, квіти, храми». Автор благодійних аукціонів для поранених бійців АТО у Дніпропетровську та Львові.

На теренах Прикарпаття за досить короткий період проведено 4 виставки «У нас єдина доля – ім’я їй Україна» (Ратуша, 2015 р.; м.Бережани, 2015 р., м.Галич, 2015р,; м.Калуш, 2016 р.; м. Долина 2016 р.); «Гармонія (Івано-Франківська обласна філармонія, 2015 р.), «Колір» (Обласна бібліотека ім. І.Франка, 2015 р.), «Малярство» ( Національна спілка художників), фортечна галерея «Бастіон».

Більшість робіт, які зібрані в колекції, з Криму, проте є 4 роботи, написані на їхній «новій» Батьківщині, на Прикарпатті, в Івано-Франківську.

«Творче натхнення черпав я з Криму (правда Криму докупаційного). Мальовничі краєвиди, кримське сонце, кримське повітря, природа цього краю надихали мене на створення все нових і нових полотен», – зізнається художник.

image 08 06 16 11 37 1

Справжнім подвигом стало вивезення робіт з, на той момент уже окупаційного Криму. Важко передати словами, настільки боляче відчувати себе чужим, на тій землі, яка приносила натхнення. «Ми, з моєю дружиною, Ольгою Грушко, несли роботи більше 14 км у руках, через усі блокпости, які зустрічалися нам по дорозі, але ми змогли зробити це, і безмежно вдячні долі, що зараз маємо змогу виставити їх тут, в Івано-Франківську, у серці Прикарпаття».

Художник переселенець представив на огляд шанувальників мистецтва більше 20 творів, виконаних у техніці олійного малярства і акварелі. Виставка «Квіти сонця» – це показ неймовірно красивих розмаїть квітів, однієї із складових чаруючої та розкішної природи України. Це презентація частки сучасної української природи, які втілені пензлями майстра в пориві щирого захоплення природою. «Володя, куди б не йшов, «списує» тіні, світло. Може вискочити у двір помалювати»,– розповідає дружина про чоловіка.

 

Топ-3 найкращих блюда галицької гастрономічної кухні

Усі ми  наслідуємо італійську, американську, ба навіть японську кухні, часто забуваючи, що  у нас є своя смачна неповторна – українська. Страви української кухні люблять у всьому світі. Кожному з етнографічних районів України властиві свої особливості кухні, зумовлені історичними особливостями та традиціями.

Сьогодні ми поговоримо про нашу рідну галицьку гастрономічну кухню, адже ми – галичани і хто як не ми маємо любити свої страви. У Івано-Франківськ, до прикладу, є досить мало закладів, які готують страви галицької кухні. На думку багатьох експертів, Перша сімейна ресторація Мулярових є найкращим осередком галицької гастрономічної кухні.

Згадаємо наші найкращі галицькі рецепти.

Безумовно стравою №1 є галицький борщ. Треба сказати, що він був зазвичай дуже наваристим та густим. Недарма говорили у народі, що у доброму борщі ложка має стояти. Готували колись галицький борщ за наступним рецептом. Брали 2 великих червоних галицьких буряка, свинину, помідоровий сій, кучеряву капусту, сушені гриби ( як же без них на Прикарпатті) та часник.

Два буряки терли на грубій терці і тушкували на олії(інколи збризгували соком цитрини).Окремо варили м’ясоз грибами, сіллю, перцем і часником. Додавали решту покраяних на четверо буряків, а за півгодини- закришку. Наприкінці, коли м’ясо вже майже м’яке, вкидали капусту, яка повинна кипіти 5 хвилин. Відтак м’ясо і буряки виймали.

До вивару додавали тушковані буряки і м’ясо, покраяне на смужки. Вливали помідоровий сік і трохи квасу. Далі все доводили до кипіння і знімали з вогню. При подачі заправляли сметаною.

борщ

 

Страва №2 – засипана капуста.

Страва що набула найбільшого поширення на Львівщині, особливо багато переписів збережено в м.Дрогобич. Хоча про цей смаколик знає і багато в містах і селах Івано-Франківщини, тому технологію приготування цієї страви і розповімо сьогодні.

Беремо 1,3 кг квашеної капусти ,промиваємо її водою(якщо дуже квасна замочуємо на ніч).Складаємо капусту в баняк з грубим дном(бажано чавунний) заливаємо водою, щоб покрило і доводимо до кипіння. Знімаємо, зціджуємо і промиваємо.

Заливаємо знову водою і доводимо майже до готовності, тоді засипаємо пшоно(промите попередньо) зверху не помішуючи і варимо до готовності пшоно. В той час цибулю смажимо до золотавого кольору і додаємо вершки. Коли пшоно готове додаємо цибулю. Муку розводимо в молоці і через сито перетираємо в капусту, додаємо збиті яйця і вимішуємо на легкому вогні.

Солимо додаємо майонез і цукор. Смакує з шкварками.

капуста засипана

Страва №3 – лазанки. Для гастрономії Галичини важливими були часи, коли у Кракові зійшла на трон королева-італійка, звана Боною, а у Галичині появилися перші венеційські і флорентійські купці та відомі італійські архітектори. На початку XVI століття разом з Боною Сфорца до східної Европи потрапили такі «росолові» овочі, як селера, цибуля-пір, цвітна й савойська капуста, артишоки, броколі, спаржа. Можна припустити, що саме тоді стали відомі горіхи, які від того й дістали свою назву: волоські. Пізнали тоді краків’яни, а пізніше й інші городяни краю смак південних фруктів, свіжих і сушених, мигдалю. Любов до всього солодкого спричинилась до популяризації італійських солодощів: марципанів, кремів та морозива. Звичайно дозволити собі усі ці смаколики могли люди заможні, але швидко овочі чи горіхи з успіхом почали вирощувати на своїх городах й люди бідніші.

Вже у 1580 році на ринках навіть бідні купці торгували величезним переліком товарів, серед яких можна спостерегти перець, шафран, рис, оливкову олію, великі та малі родзинки.

Наїдком що смакує галичанам з тих часів є лазанки – галицький різновид лазаньї.

Готувати страву досить легко. На добре розігріту пательню вливаємо олію. Коли вона зігріється, всипаєм нарізаний тонкими плястерками часник. Коли часник зм’якне, вливаємо помідоровий сік, солимо, додаємо чорний перець до смаку. Сік тушимо на малому вогні, аж доки не змінить кольору. За той час ставимо варитися у баняку нарізану кружальцями моркву і селеру. Коли сік змінить колір,додамо на кінчику ножа дрібку мускатного горіху і гвоздики. Коли сік згусне, додаємо орегано і базилік до смаку. Коли морква і селера будуть напівготові, вливаємо помідоровий сік до баняка(якщо води багато попередньо зцідивши щоб ледь покривало).Додаємо макарони і варимо до готовності.

лазанки

Отож, надіємося, що дана стаття була цікавою та пізнавальною для Вас і Ви неодмінно спробуєте приготувати страви за цими рецептами у себе вдома для свої рідних на близьких, адже хто як не ми повинні зберігати свої рідні традиції та рецепти у своїх домівках.

Вечір пам’яті видатного вченого ХХI століття у Першій сімейній ресторації Мулярових

5  На днях в Першій сімейній ресторації Мулярових відбувся Вечір Великої Людини. Дана зустріч-спогад була проведена в честь фізика, а разом з тим і лірика, нашого земляка, «Людини року 2001» - Фреїка Дмитра Михайловича.

   Дмитро   Михайлович    Фреїк   –   заслужений діяч науки  і техніки України, академік Академії  наук вищої школи  України, академік Міжнародної термоелектричної академії, директор Фізико-хімічного інституту, завідувач        кафедри  фізики     і    хімії твердого    тіла, доктор    хімічних наук,    професор, головний    редактор наукового      журналу«Фізика і хімія  твердого тіла», голова Оргкомітету міжнародних конференцій з фізики і технології тонких  плівок та наносистем.

  Професор Фреїк Д. М. є визнаним вченим з міжнародним іменем із створеного ним наукового напряму – фізико- хімічні основи матеріалознавства наноструктур, тонких плівок і кристалів сполук АIVВVI і АIIВVI та твердих розчинів на їх основі, перспективних для активних елементів опто- і мікроелектроніки, інфрачервоної техніки, термоелектрики. Дмитро Іванович співавтор понад 800 монографій, наукових статей, авторських свідоцтв на винаходи та патентів України. Під його науковим керівництвом захищено 52 кандидатські і 3 докторські дисертації. Наукові надбання, ініціативи, участь у проектах принесли і визнання міжнародною науковою спільнотою як Видатного вченого ХХ століття,Лідера нової епохита«Людини року 2001».

  На перший погляд, по кількісті здобутків, нагород, номінацій можна подумати, що фізика була його життям, проте талановита людина, талановита у всьому і Дмитро Михайлович цьому наглядний приклад.

  Отож, у цій зустрічі ми розкрили досі невідомі для багатьох таланти письменника. Читали його новели та розповідали чим жила ця людина, що любила та чим захоплювалася.

Таємниці старого міста

stanislavЗахоплююча пішохідна екскурсія історичною частиною Станиславова- Івано-Франківська. Пам’ятки історії, архітектури, старовинні легенди, ретельно продуманий маршрут зроблять подорож незабутньою. Вивчаймо історію міста разом.

Доктрина Галицької кухні

logo kgkМи, науковці, кухарі, ресторатори, літератори, журналісти Галичини, беручи до уваги особливості нашого регіону:

  • унікальну історію, яка відобразилася на всіх явищах місцевої культури;
  • багатонаціональність, яка сприяла створенню самобутньої культури, зокрема гастрономічної, на основі взаємопроникнення й інтерпретацій українських, польських, єврейських, словацьких, австрійських, вірменських та інших впливів;
  • територію в межах трьох держав, що автоматично перетворює галицьку кухню на міжнародне явище;
  • природні умови, сприятливі для вирощування та обробки різних груп продуктів та отриманню екологічно чистої сировини;
  • стратегічне спрямування місцевої економіки на сферу послуг та туризм, що спонукає до відновлення традиційної гастрономії та створення нової,

Галицька кухня виходить в люди

Колоритна місцева їжа цікавить сучасних туристів не менше, ніж живописні пейзажі та архітектура. Сьогодні все частіше вирушають в далекі країни їсти, пити і насолоджуватися кулінарними традиціями невеличких регіонів. Галичина - напрочуд перспективна територія з точки зору гастрономічного туризму. Але перш ніж запрошувати до себе гостей, варто й собі нагадати, що ми їмо, що їли і що маємо їсти як галичани. Створенням доктрини галицької кухні та просуванням місцевого кулінарного бренду займається Клуб галицької кухні. Минулого четверга в Івано-Франківську ідеї та плани Клубу презентували у середовищі рестораторів, журналістів та виробників екологічної продукції.

Виставка Василя Данилюка

28 січня 2013 року об 11.00 в сімейній ресторації Мулярових, що по вул. Чорновола 5, відбудеться відкриття персональної виставки Василя Данилюка під назвою «Пейзаж під настрій».
На виставці представлені понад 20 робіт художника, які створені протягом останніх 5-ти років.
Природа і люди – ось головні джерела натхнення для Василя Данилюка. А що найбільше його приваблює так це - неповторна краса, історія та етнос рідного Прикарпаття. Це відчувається, коли споглядати на чудові пейзажі, портрети і натюрморти, що чарують теплотою серця, переданого через кольори і ніжні мазки пензля.

Розміщення

  • м. Івано-Франківськ
    вул. Чорновола, 5

 

Вакансії

Години роботи

Понеділок - П'ятниця 10.00 - 23.00
Субота - Неділя 11.00 - 23.00

Західноукраїнській інтелігенції присвячується

Powered by Warp Theme Framework